Карти для походів: що можна використовувати?

Жоден хоч трохи серйозний похід неможливий без застосування карт. Але карти бувають різні. На одних ми можемо бачити стежки у лісі, джерела та інші корисні у поході об'єкти. На інших картах природа зображена дуже погано, а призначені вони для орієнтування в містах та інших населених пунктах. Тому давайте розглянемо, наскільки ті чи інші карти придатні для використання саме в умовах дикої природи.

Існує декілька типів карт, з якими ми можемо зіткнутися, плануючи свій майбутній похід:

• Карти від провідних інтернет-ресурсів (Google, Microsoft і т.д.)
• Супутникові знімки
• Вільні карти, які малюють інтернет-користувачі (OpenStreetMap)
• Топографічні карти (наприклад, Генштаб СРСР)
• Спеціальні туристичні карти

Зараз ми розглянемо, чим ці карти відрізняються одна від одної та які мають плюси та мінуси. Для зручності порівняння кожна карта буде проілюстрована фрагментом популярного туристичного регіону – району гори Говерла.

Карти від провідних інтернет-ресурсів

До цих карт в першу чергу потрібно віднести карти від Google. Такі карти дуже гарні в умовах цивілізації (міста, селища, автошляхи), але для дикої природи вони є одним із найгірших варіантів, оскільки у багатьох місцях ви не побачите на карті взагалі нічого.

Але все ж таки я бачу, як ці карти поступово вдосконалюються, і періодично на них можна зустріти якийсь природний об'єкт, позначений посеред лісового масиву якимось ентузіастом. Отже, якщо не ліньки, погляньте на карти Google перед походом.

Карта Google

Супутникові знімки

Суворо кажучи, супутникові знімки – це не карти. Карта – це зображення місцевості за допомогою умовних знаків, а супутниковий знімок – це просто фотографія. Але для зручності я теж називатиму їх картами, оскільки вони зображують місцевість і мають прив'язку до координат.

Супутникові знімки надають різні компанії: Google, Bing, Esri, Mapbox, Here та деякі інші. Перед походом корисно переглянути знімки хоча б від двох-трьох ресурсів.

У чому переваги супутникових знімків? По-перше, вони достатньо точні та докладні. На максимальному збільшенні можна легко розглянути навіть маленькі будиночки та роздоріжжя невеликих стежок, а також позначити їх точками з точністю близько 10 м. По-друге, супутникові знімки регулярно оновлюються, чим вигідно відрізняються від тих же карт Генштабу СРСР, виданих у 1970-80-х роках.

Мінус полягає в тому, що на супутникових знімках видно не все. Наприклад, ви не побачите стежку в густому лісі, маленьке джерело або рельєф місцевості. Проте супутникові знімки можуть бути дуже корисними, і, готуючись до походу, їх у жодному разі не можна ігнорувати.

Супутниковий знімок від Bing. Видно великі та маленькі стежки.

Вільні карти, які малюють інтернет-користувачі

Це інтернет-проекти, які наповнюються самими користувачами, при цьому вони, подібно до Вікіпедії, безкоштовні та вільні у використанні для всіх бажаючих. У цьому їхня відмінність від тих самих карт Google, які мають ряд обмежень на своє використання.

Найбільш відомий та популярний представник подібних карт – OpenStreetMap. Вона має докладну систему позначень тих чи інших об'єктів, завдяки чому нескладно зрозуміти, що з намальованого на мапі є стежкою, а що – ґрунтовою дорогою.

Карти OpenStreetMap активно використовуються як у навігаторах, так і у численних додатках для смартфонів. Докладніше про них я писав тут.

Перевага даного типу карт полягає в тому, що там, де активно ходять люди і не лінуються займатися картографуванням (наприклад, популярні туристичні регіони), ці карти дуже точні та докладні. Недолік – в малопопулярних, маловідвідуваних районах подібні мапи можуть бути зовсім не докладними або навіть не містити взагалі нічого.

Один з різновидів карт OpenStreetMap

Топографічні карти

Типовий їхній представник – карти Генштабу СРСР. Топографічні карти (топокарти) покликані точно і достовірно описати місцевість за допомогою умовних знаків, показуючи (якщо масштаб дозволяє) всі об'єкти, що існують насправді. А наскільки докладно вони описують місцевість, залежить від масштабу.

Які переваги є у топографічних карт? По-перше, якщо карта видана нещодавно, вона достовірно і достатньо точно описує місцевість. По-друге, навіть на старих мапах є елементи, які не втратили своєї актуальності. Наприклад, рельєф місцевості. У порівнянні з іншими типами карт рельєф топокарт зазвичай виявляється поза конкуренцією.

Тепер розглянемо недоліки. По-перше, багато топографічних карт були видані доволі давно (30-40 років тому) і значною мірою втратили свою актуальність. Зображені на них стежки, дороги, озера, річки, населені пункти цілком можуть не відповідати місцевості нині. По-друге, не на всі регіони можна знайти топокарти у докладному масштабі. Для одних регіонів є мапи масштабів 1:50000 (в 1 см 500 м) і навіть 1:25000 (в 1 см 250 м), а для інших – у кращому випадку ви знайдете карту масштабу 1:200000 (в 1 см 2 км).

Топографічна карта Генштабу СРСР

Спеціальні туристичні карти

Туристичні карти зазвичай виготовляють на основі топографічних карт. Але, на відміну від них, на туристичних мапах позначено цілу низку корисних у поході об'єктів – маршрути, місця для стоянок, джерела води, пам'ятки. Крім того, авторами цих карт зазвичай перевіряється актуальність первісної топографічної мапи та по можливості вносяться виправлення, що наближають зображення на карті до нинішнього стану місцевості.

Типовий приклад туристичних карт – це мапи Карпат від проекту «Карпатські стежки».

Перевагою спеціальних туристичних карт є те, що на них зображено практично все, що потрібно туристу в поході: маршрути, різні об'єкти туризму, достовірний рельєф, а також зображення місцевості, що більш-менш відповідає поточному моменту.

Відчутних недоліків у туристичних карт практично немає. Якщо, звичайно, не брати до уваги те, що подібний тип карт існує для дуже малої кількості регіонів. Тому якщо для району вашого майбутнього походу є хороші туристичні мапи, то вважайте, що вам пощастило.

Карта від проекту «Карпатські стежки»

Де можна взяти (або подивитись) карти?

Розповім вам про два джерела, де можна знайти більшість перелічених мною типів карт.

Перше – це онлайн-сервіс nakarte.me. Зручний тим, що вам не потрібно встановлювати на комп'ютер ніяких програм, достатньо зайти через браузер в інтернет. На цьому сайті ви можете переглядати цілу низку різних онлайн-карт, перемикаючись між ними, а також прокладати маршрути для ваших майбутніх походів. Цей сервіс також дозволяє експортувати карти у форматі JNX для навігаторів Garmin та у форматі PDF для друку на папері.

Друге – це програма SAS Планета. Її потрібно просто завантажити на комп'ютер. Встановлення програма не потребує, може працювати навіть із флешки. Можливостей у неї більше, ніж у попереднього сервісу, більше і кількість пропонованих карт. Карти можна завантажити на комп'ютер та використовувати офлайн, без інтернету. Також пропонується широкий вибір форматів для експорту, як для навігаторів, так і для смартфонів або програм на ПК.

Що стосується спеціальних туристичних карт, то в SAS Планеті та на сайті nakarte.me вони представлені дуже мало. Зазвичай туристичні карти доводиться шукати просто на теренах інтернету або купувати їх у паперовому вигляді та сканувати.

Отже, як ви бачите, карти існують різні, і кожна з них має свої переваги та недоліки. Тому, готуючись до походу, бажано переглянути всі карти, які можуть бути хоч якось корисні для планування майбутнього маршруту. Позначте на них важливі об'єкти за ходом вашого маршруту, завантажте карти в навігатори або смартфони, роздрукуйте їх на папері. Після цього ваш похід, напевно, пройде успішно!

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Карти для GPS-навігаторів: де їх брати?
• Як заправити газовий балон для туристичного пальника
• Туристичні спальники: який спальник вибрати?
• Автоматична обробка треків у програмі GPS Track Editor